Лише мить (укр)

Я відчуваю твій теплий подих, Я чую твій тихий шепіт. Ти бачиш мій лише подив, І у грудях шалений трепіт. Серце тянцює шалений танок, Вириваючись геть із грудей. Я загубився у світлі думок, І кількості темних тіней. Твої руки торкаються тіла, А серце чіпають слова. Від мого подиху ти аж сп’яніла, І вже обертом пішла голова. Ти так гарно граєш словами, Словами, що стиснуть груди. Гіпнотизуєш своїми очами, І мені вже без тебе нікуди. Я бачу обриси твого тіла, Я бачу і твій зблиск очей. Ти так довго цього хотіла, Що вже не рахувала ночей. Я торкаюсь твої теплих рук, Дивлюсь у твої темні очі. Серце пропускає один лише стук, Завмерши у сутінках ночі. Твої червоні вуста мене ваблять, Твій подих п’янить і мене. А слова твої мене лише жалять, Хоч і серце вже поранене. Але в мить усе закінчилось, Ніби цього й не було. Ніби мені все примарилось, І так швидко минуло. Іще одна мить і я знову один, Сиджу та дивлюсь у вікно. Годинник слідкує за плином годин, І все це вже так, мов у кіно. Але очей тих тут вже немає, І вуста її теж не шепочуть. І ніхто мене не обіймає, І серця наші вже не тріпочуть. Бо вона, моя муза зі снів, Що назавжди залишиться в них. І хоч як би цього не хотів, Але не відчути мені її подих.

23:34

06.05.22