Ніч

Я стояла та слухала ніч.

Вона ж, не промовлячи й слова,

Зустріла мене в обіймах своїх,

Діствши для мене всі зорі.

Ходила зі мной пліч о пліч,

Постійно "люблю" лиш повторювали.

Я говорила його тільки їй...

Вона й не дізналась,

Що значить це слово.

Воно й всі ці зорі, й мої почуття.

Цей омут,

Що збільшується кожного дня.

Немає у нього одного ім'я.

Я ж скажу - що любов це моя.

Ти-мов весна, що холодної ночі

Промінчик надії дарує мені.

Мов сонце, мов кава, цукерка молочна.

Мов оберіг, що над серцем висить

Ти-мов бутон загадкової квітки,

Що хочу відкрити я кожного дня.

Потрібен лиш час.

Зачекай ти лиш трохи.

І спробую я відкритись навзайм.