Хворенька

Попіл з цигарки летить кудись вдаль, Я хочу так само, тож дай мені вмерти Повільно. Можливо знайду десь там рай, І сяду до білої з чорним карети. Я буду плисти по "бархатним" хмарам, У спокої, руку потисну кошмарам, За те, що я тут , і зараз пливу. Проснулась. Чи сон? Чи все наяву? Так дивно, і страшно. Душевно хворенька. Біжу по цигарки на кухню скоренько. І попіл з цигарки летить кудись в даль, Ще рано вмирать, от вся мораль.