lV

У мене завжди холодні руки І не важливо, скільки светерів Тепліших за обійми, або горняток кави Я завжди мерзну, ніби зараз зима Навіть на пляжі лежачи влітку Колись, здається, я знала чому... Нажаль, сьогодні більше не знаю А якби й знала, змогла би втікти Від того морозу, що до костей пробира? Можливо, він це і є сама я? Можливо, що нікуди бігти... Можливо назавжди сумна й молода Залишусь замерзлою квіткою...