Глава I

Глава I Це був звичайний день... звичайний Бик Борис... звичайний Руслан... У дітей знову не було жодного шансу виграти в дебатах. Все як завжди. Чи ні?.. Через декілька хвилин діти «потонули на Титаніку» — знов і знов п'ятикласники програвали. Кожен раз ставало все гірше й гірше. Вони як могли боролися за оливкове м’ясо, але нічого не виходило. У них зародилася ненависть до всього світу... А тим часом Руслан пив чай з Биком Борисом. Руслан: — Слухай, як гадаєш, мені пасуватиме ця зачіска і такі вуса? (Руслан показав фотографію «найкрасивішої» зачіски та вусів). Бик Борис: — Хз, чд, мб да. Руслан: — Чому ти говориш так, ніби тобі п'ять років? Але дякую за відповідь. Бик Борис: — Даруй мені, мій добродію, але ці недоростки вже вкрай вичерпали моє терпіння. Руслан: — Розумію тебе... Що ж, наше чаювання закінчилося. Може, підемо грати в «Геншин»? Бик Борис: — Схиляюся до вашого слова, благородний друже. Тим часом у п'ятикласників...