Одна

Роблю я зайвого добра багато, Навіть якщо потім від цього погано. Ніби череда невдач в коханні: Залишаюсь одна на своєму дивані. Коли тобі хочеться - все можливо, А як немає бажання – все неважливо. Для чого зробила я кроки вперед? Зараз гризу себе – образа бере. Так мало уваги, хотілось тепла. Хотілось натхнення, а зараз – одна. Сиджу ніби скраю, за ним я слідкую. Відчайдушно сили свої лиш дарую. Хотілося б чогось приємного трохи: Щоб не було клятої тривоги; Щоб гарненькі дарували квіти, Щоб не хотілося від усіх бігти. Та приходжу додому я одна, Сідаю на балконі біля вікна. Дивлюсь у темряву спокійно – Згадую, як танцювали повільно. Та не знаю я, що ти від мене хочеш: Сказати досі мені цього не можеш. Разом час проводимо на ліжку, Обіймаємось і граємось ми ніжно. Не казав ти мені досі, хто я – Я гребу невміло посеред моря. Не знаю, куди діти страх – Триматись на плаву не можу, невже це крах?