Не та

20.11.2024

Насправді я не та — В мені менше октав. Ні весела, ні сумна — Зі всіма завжди одна. Пошук емоцій завів у куток: Не можу зробити життя ковток. Не знаю, ким є: для кого і де — Та когось все ж чекаю, нехай хтось прийде. Ховаюсь, тікаю, а тіло тремтить. В очах лиш яскраво страх мерехтить. Та кров по вустах неспішно стікає — Сліди відчаю на столі залишає. Нудить від болю, людей та думок. Не можу відкрити сталевий замок. Горло стискає безжалісний страх. Знову, вже вкотре, знайомий крах.