Пролог

       Утро . Утренняя заря освещала опустевший город . Город после взрыва Чаэс опустел . Дома опустели а город стал огромной заброшкой на которой до сих пор присутствуют следы радиации . Недалеко от города был лес постродавший от Чаэс тоже . С первого взгляда он пустой где нету ничего живого . Но лишь Пташник знал что это не так . Ему с рождения говорили что коты не могут жить в лесу особенно в Чернобыле . Черепаховый кот с зелеными глазами уверенно шел вперед ища тех кого давно искал . На пути он встречал много зданий людей но все они были заброшены . Идя по лесу кот очень осторожно передвигался ведь даже не знал с кем он встретится . Послышался шорох в переди стоящих кустах и Пташник напрягся приняв боевую позу и выпустив когти . Из кустов вышел пушистый черный с голубыми глазами .       -О привіт мандрівник ! Що то шукаєш ? Можу я тобі чимось допомогти?- спросил незнакомец       -А ти хто ? Я шукаю котів з Чорнобиля які живуть в цьому лісі- ответил Пташник       -О ти прийшов куди треба ! Я Бузок . Кіт зі зграї Чорнобильського Сонця . Звичайно всі нас називають зграєю домашніх але це не так ! Нехай краще називають коти Чорнобильської глушині !- затараторил Бузок       -Так ви сушіствуете ? А як ви живете ? Чи багато вас ? Де ваш табір? У вас є ватажок або що то нібито така?- начал задовать вопросы Пташник       -Про постій . Якщо хочеш дізнатися про нас по більше то може подивишся з нами ? Тоді ти відповіси на свої питання .- предложил Бузок Пташнику       -Хм ну не знаю - задумался Пташник . -Все ж я вперше вас бачу . Але якщо ви заманюєте котів і з'їдаєте їх то я вам не дамся .       - Хе що ти таке кажеш . Ми не їмо котів так що можеш не бояться . Піти- рассмеялся Бузок и повел Пташника в их лагерь.       -Та я і не боявся- проворчал Пташник        Они пошли в лагерь . Пташник был на стороже ожидая подставы но Бузок вел себя очень дружелюбно и рассказывал странные истории из их жизни и тревога Пташника потихоньку стала гаснуть .       "Хм цікаво це правда ? Або мій сон ? А якщо це і справді тоді що чекає мене далі?"