Перша і остання спроба

Доума лежав у своєму ліжку. Він розмірковував про Аказу. Останнім часом другий часто про нього думав. Його харизма, сила, зовнішність не могли не затягувати. Але як звернути увагу рожевоволосого на себе, коли кожен флірт закінчується ударами або криками. Хоча це ще нічого, а от якщо Кокушибо прийде то одразу всі можливі плани на Аказу можна забути. Напевно варто почати з того, що так званих "планів" немає. Блондину вистачило б навіть найпростіших обіймів для першого разу. "Точно! Скажу правду, а там як доля скаже". Доума вийшов з храму. "Ну і де його шукати тепер". Знайшовши потрібні двері з допомогою діви з бівою другий місяць ще довго вагався. Зрештою він таки увійшов у кімнату. -Аказа доно? Можна так на трохи? Як і розраховувалось, третій місяць окинув блондина розлюченим поглядом, ніби зжерти жоче. "Ну і чим я вже встиг його розізлити" подумав Доума. -Добре, заходь- вже спокійніше відповів демон. Декілька секунд між ними тривала напруга, аж доки Доума не заговорив. Він вагався звучати переконливо та впевнено, щоб його наміри не знову не здалися жартом. Високий блондин підійшов до співбесідника та вмостився до нього на диван, зберігаючи невелику дистанцію. -Ти вже не задовбався вічно відпихати мене?- нарешті вимовив другий. Аказа глянув на нього здивованим поглядом. -А тобі не надоїло до мене липнути? Після цього третій місяць глянув у очі другому. Там чітко читалися така незвична для нього турбота."Та ні, це точно блеф" думав демон. Раптом Аказа відчув, що його хтось обійняв. Звичайно це був Доума. Цим він розвіяв усі сумніви, що виникали до того. -Якщо я дозволю тобі це, ти перестанеш до мене лізти бодай на трохи? -Можливо- відповів блондин. Втомившись вдавати недотрогу, рожевоволосий нахилив голову до другого, а той не стримавши себе взяв на руки Аказу. -Ну нарешті ти мій Аказо~...