Часть 1 // :Р

В департаменті вже пару годин царювала ніч. Як часто бувало, їх залишили на нічну зміну. Марго прийшла з дому, Женя вже був в кабінеті. Коли та зайшла, вона з напруженням підійшла до нього, і болісно потягнула на себе за комір його сорочки. — Приві- Ааа!- М-Марго!- Можее... Воно того не варте?!- Відпустиии! — Заткнися, Білевич. Я знаю все. — ...В с-сенсі?! — В сенсі вчора я хакнула твої особисті повідомлення ледве не всьому департаменту. Хто писав Берізці що "Я фантазую як Маргоша мене душить поки та верхом на мені...", хм?! . . . І тут Євген завмер, він знав що Костюк може пробити кого завгодно по базам, адже вона айтішник! Але... Цей студент-практикант... Навіщо їй було витрачати свій час на нього? Вона могла була б зробити щось більш захоплююче, але тільки не це. — ...А навіщо ти читала мої переписки?... Білевич пробив тишу своїм голосом. Юний, чіткий, ніби хрусталь, але на цей раз тремтінням. Його очі дивилися прямо і без промаху, але Марго не розламалася перед студентом — Тому що мені цікаво що про мене думають в департаменті, скрізь у всіх свої чутки, я вже грала в ці ігри, мені не було приємно. Костюк збрехала, але в цьому була доля непомітної правди яка знає тільки вона. Женя повільно, але нахабно посміхнувся. — Ти так дорожиш репутацією?) У Марго на лиці з'явився з нагнутими бровами він ніби злості оскал, і незвично голосно та промовила..- — ...Женю! В мене сверблять руки! — Що?- — Маю на увазі: Слухай зараз мене і роздягайся! — ЩО?!-... Женя скрикнув з шоком на обличчі, але та швидко його заткнула. — Тччч... Марго притиснула його ближайшої стінки тримаючи за плечі однією рукою, притиснувшись лобом до його, і пальцем у його губ. Потім її ліва рука віджала плече і пішла вгору поправити вказівним пальцем у вуха його коротеньке волосся. — Розслабся, Женю... Тут тільки ти... І я. Вночі, в цьому кабінеті. Її голос було дуже чітко чути, як від неї відбиває тепло, кожен подих відчутно на обличчі, та той чіткий погляд прямо в очі, від якого хочеться сховатися кудр подалі... — Марго... — Так?... — Я-... Я не можу так... Я ніколи не займався інтимом... — Шо?! Марго різко посміхнулася а потім почала голосно сміятися. — Серйозно, Жень?- Я думала ти хоча б сам дівчину цілував!- — Не було у мене дівчин!!! Женя пасивно-агресивно сказав через стиснуті зуби. . . . — Ну ти й чудиш... Костюк знову перейшла на сексуально спокійний тон. — А це значить, що я лишу тебе цноти... ...Ти що, навіть жіночих грудей руками не жав?... — Ні... — А хотілося? — Так... . . . — Ходи сюди, малий!-