Частина перша. «Його останнє повідомлення»

! Дисклеймер ! Це моя перша замальовка, знаю, вона вийшла дуже короткою і може бути не цікавою вам. Чесно кажучи, я писала її ще кілька років тому і нікому не показувала; хехе, гарного читання! –·–·–·–·– Джісон вчився у школі, гуляв з друзями і жив своїм життям, прогулював школу, радів що не на сварили батьки, сварився з молодшим братом. Він мав крутого друга І Ноу, але боявся зайвий раз його турбувати, бо хвилювався, що той перестане з ним спілкуватися, через те що в нього астма(хоча це не причина). Одним таким ранком, коли батьки поїхали на роботу, а він з братом мав іти до школи, він вирішив прогуляти сьогодні школу. Перекур на балконі у свої 16 відчувається як доросле життя, як еліта. Тільки от Джісону не можна курити, в нього ж астма, але кого він буде слухати? Зима, на балконі прохолодно, дим від цигарок повільно підіймається у небо. Цигарки закінчились, тому хлопець вирішив піти на кухню і щось собі тай з'їсти. Але двері заклинило, то кому ж дзвонити? Подзвонити батькам не варіант, будуть сварити, що курив і зі школи пішов. Брат в школі, з уроків не зможе піти, тільки найкращий друг Мінхо, старший за нього на рік, що вже випустився зі школи, може йому допомогти. — Слухай, в мене на балконі двері заклинило, будь ласка прийди, це срочно! А якщо мені інгалятор буде потрібен? – А брата зі школи не можеш відпростити? — Та він батькам настукає. – Я теж можу твоїм батькам розказати про твої гріхи. — То ти їдеш чи ні? – Добре, але якшо ти помреш раніше, ніж я приїду з іншого кінця міста, я не винен. Буду тільки радий. — Дякую, чекаю на тебе😘 Хлопець сів в метро. Йому дісталось гарненьке місце, поруч було багато людей. А в голові були тривожні думки про дурного друга який не береже своє здоров’я. –Друг називається, він собі здоров’я рушить, і мене втягує. А в мене побачення з дівчиною було, я ж йому казав, а він все одно, а якшо вона мене після цього кине? Він нервово очікував на свою зупинку, в хвилюванні про друга розпливалися думки про те що він вже мабуть лежить без тями, легені більше не працюють, і це повідомлення від нього було останнім у його житті. — Слухай Мін, срочно виходь з метро! На нас наступній же зупинці! – Що? — СРОЧНО ВИХОДЬ З МЕТРО Я ТОБІ КАЖУ! – Ти відірвав мене від побачення, тому я все ж приїду, дам тобі той твій інгалятор і гарненько тобі вріжу. — Я КАЖУ ВИХОДЬ З МЕТРО! – До чого така терміновість? — Виходь з метро! Потім поясню, або статтю кину! – «Мін-Мін» набирає текст. — Чому так довго пишеш? Ти вийшов з метро? Це повідомлення хлопець так ніколи більше і не допише. Телефон вилетів з рук. В новинах сотні статей, про те як сеульський потяг злетів з рейок. Він втратив життя для того щоб врятувати життя свого нерозумного друга, щоб дати йому зробити ще хоча б один подих, але цей подих став для нього смертельним. –·–·–·–·– P.S — по ідеї на рейках потягу була певна перешкода, через яку потяг злетів з рейок.