Александру

RIP 04.04.20 Що мене зупиняє від поїздки подалі, Подалі від глузду... Я б хотіла викопати твоє тіло, І були б щасливими разом. Я розстібаю гудзик На сорочці. Духмяній, чистій. Вона пахне Насінням й парфумом. Я знімаю сорочку. Надягаю футболку, що в дірках. Ти залишився жити в артеріях, в кісточках, в нирках. Або ні... В печінці. В печінках Ти у мене. Я тебе ненавиджу. Сподіваюся, що тобі тепло, І готую кімнату для тіла, що все рівно простоїть без діла. Мене глузд не залише ніколи. Я шкодую про це і про тебе.