пам'яті Данила Євтушенко

RIP 31.05.2022 Я б всі квіти світу принесла до тебе, Аби ж... Це так гарно звучить, але неможливо фізично. Ти - частка світу романтики, Я — науки взірець. Але все ж таки я б їх принесла, як би не сварилась на те що звучить "поетично". А тобі там не холодно? В нашій рідній землі, За яку ти поклав свою душу, життя й тіло? Я обійму твій Хрест, притиснусь до нього сильніше. Тут буквально - якби я могла, залюбки б лягла поруч, зігріла... А тобі там не страшно, пташка моя? Мій герою. Я б боялась тих червів, що зжеруть оболонку безжально... Як ти там? Пам'ятаєш, чекали на весни взимку з тобою... А одна з них забрала тебе — стерво, лярво, її не врятують навіть ліки для Кая. Та весна, що тебе забрала, снігова королева... А мені тебе, пташко, дуже не вистачає. Мій снобізм не завадить тобі шепотіти у вечір — Ми зустрінемось в інших світах... Я тобі обіцяю..