Тобі, «друже». Моя поезія, тобі

Чи ж моя душа, як приходить журба, Безмовно скоряється тлінню? І гине, як вовна чи м'яка бавовна Від «дружби» із шустрою міллю? Чи тліє вона, як природи краса У гербарії сповненім смерті, В обіймах мерців, на папері сухім Від спектрів до хмурих патернів? Ср. 23 листопада