Фальш

Моє життя було сповнена болю стільки, скільки я себе пам’ятаю. Воно що разу опускало мене на дно та показувало яка на смак багнюка під моїми ногами. Всі кого я знала були лише масками свого життя яке намагались грати. Вони брехали, знущалися, боялися… В їх відчаї тонули вони самі та тягнули за собою. Щоразу я тонула замість них, але їм цього було мало. І скільки б я не тікала у сні від своїх кошмарів вони все одно мене наздоганяли. Але з’явився він та став моїй кошмаром в реальному житті.